Підліткова криза — це те, що змушує зітхати навіть найтерплячіших батьків. У цей період підлітки наполягають на своїй самостійності й починають «качати права». Зазвичай дитина стає неслухняною, замкнутою, агресивною, саркастичною, проявляє бунтарство, втрачає інтерес до навчання та домашніх завдань.
І все це трапляється доволі раптово: ще вчора у вас була слухняна, добра, вихована дитина — а сьогодні це колючий, зухвалий, неслухняний бунтар! Як до цього ставитись? Як до чогось абсолютно НОРМАЛЬНОГО. Криза — це ознака того, що ваша дитина росте та розвивається. Це боротьба за незалежність. Добре, якщо батьки встигли підготувати ґрунт: допомогли дитині до підліткового віку подорослішати, стати відповідальнішою та розсудливішою. І тоді можна розширити її права заздалегідь — не чекаючи конфліктів.
Якщо ви це дали наперед — це подарунок. Якщо ні — це поступка після сварки. Підлітки відчайдушно домагаються визнання своєї дорослості й болісно реагують на зверхність. Вони переоцінюють свої можливості, прагнуть самостійності, часто є вразливими, самолюбними та ображеними. Висока критичність до дорослих, гостра реакція на спроби знецінити їх гідність — усе це часті причини конфліктів у підлітковому віці.
Два шляхи розвитку підліткової кризи
- Криза «незалежності»
- бунтарство
- бажання вирізнятись
- прагнення до самостійності
- протест проти авторитетів
- негативізм
- впертість
- загострене почуття справедливості
- підвищена образливість і агресивність
- Криза «залежності»
- надмірна слухняність і інфантильність
- несамостійність
- страх діяти по-своєму
- страх відокремитися від колективу
Другий варіант часто влаштовує батьків, але він не є ідеальним. Саме перший шлях допомагає дитині відокремитися від батьків, знайти себе, своє місце в світі, подорослішати й навчитися відповідальності.
Як поводитися з підлітком
Справлятися з цією кризою справді нелегко. Важко і дітям, і батькам. Але це лише період, який рано чи пізно закінчиться. Щоб пом’якшити його перебіг, важливо:
- показати дитині, що ви з повагою ставитесь до її потреб
- насправді враховувати її думку
- надавати більше права вибору
- не відповідати агресією на агресію
- не піддаватися на провокації
- бути коректними та ввічливими у спілкуванні
- запропонувати дитині цікаве захоплення: малювання, танці, спорт, моделювання — краще, ніж сидіти за комп’ютером
- і пам’ятати: яким би незалежним не здавався ваш підліток — він все ще ваша дитина. Йому дуже потрібні ваша любов, тепло, підтримка та захист. У цьому світі йому складно, а ви — найближча людина.
Пам’ятайте про це — і ви навіть не помітите, як криза мине. Але якщо ситуація виходить з-під контролю і ви відчуваєте, що втрачаєте зв’язок із дитиною, не зволікайте — зверніться до мене.
Моя робота з підлітками допомагає:
- знайти себе без деструктивної поведінки
- зробити стосунки з батьками більш відкритими та спокійними
- навчитися управляти емоціями
- знизити агресивність і підвищити відповідальність за вчинки
Бажаю вам мудрості та терпіння!
