Народження дитини – це диво. Магія починається із самого зачаття, коли зустрічаються дві клітинки і закладають основу майбутнього життя.
І ця зустріч може бути бажаною. А може бути випадковою чи навіть небезпечною.
Але навіть коли диво бажане, воно не завжди відбувається. Щоб зачаття відбулося, потрібна готовність жінки стати мамою.
А готовність ця формується із самого дитинства. Що я маю на увазі?
Готовність жінки стати мамою
Для гармонійного розвитку дівчинці важливо відчувати, що вона є бажаною дитиною. Їй потрібна похвала, тепло, турбота. Особливо дівчатка чутливі до підтримки їхньої крихкості, ніжності та краси. Визнання їхнього жіночого початку від народження дає їм навичку освоїтися з цією роллю і гармонійно розвиватися.
Сучасна медицина сьогодні спирається на думку, що психічне здоров’я жінки – є необхідна складова для успішного зачаття та здорового материнства. Безпліддя може бути пов’язане з фізіологією, а може бути психогенним. Психогенним безпліддя вважається, якщо пара живе у шлюбі 12 місяців і більше, мають регулярний секс без контрацептивів. А зачати все ж таки не виходить. Пройшовши медичне обстеження, лікарі не знаходять патології на фізіологічному рівні. Ось у таких випадках безпліддя вважається психогенним. Тобто таким, що має під собою психологічні причини.
Саме рішення мати дитину, як правило, важливий та неоднозначний момент у житті жінки. На це рішення можуть дуже впливати всі члени сімейної системи, в якій вона знаходиться. На жінку тиснуть установки і стереотипи людей, що її оточують.
Приклади настанов, які батьки можуть передати своїм дітям
- Одружились і тепер маєте народити дитину.
- Чоловік повинен збудувати будинок, посадити дерево і виховати сина.
- Роль жінки- народжувати дітей і т.п
І таких установок, які говорять, як треба жити в сім’ї, буває дуже багато. Але реальність така, що те, що підходило нашим батькам, може не підходити нам. Те, чого так хоче майбутня бабуся, може не збігатися з тим, чого хоче майбутня мама. Не завжди бажання та уявлення збігаються з цими установками. Тому, за наявності великої кількості негативних переживань та внутрішніх протестів, репродуктивна система жінки блокується, через збій репродуктивної системи. Коливання гормонального фону можуть бути не постійними та не відображатись у лабораторних аналізах. Але вони є достатніми для розладу функцій.
Бувають ситуації, коли безпліддя зникає самостійно. Жінка знаходить вихід із стресової ситуації і вагітність настає. Або вона може прийняти ситуацію, як є, розслабитись, змиритись з чимось всередині, тим самим зменшуючи напруження та стрес. Саме це нерідко пояснює настання вагітності у раніше безплідних пар при усиновленні або після рішення про ЕКЗ. Але найчастіше необхідне ретельне дослідження психологічних травм, що тягнуться з дитинства. Приховані установки, які включають опір процесу зачаття малюка, можуть бути у кожної жінки своїми.
Хочу перерахувати ті, які найчастіше зустрічаються у моїй практиці:
- Батьки чекали на сина і не виявляють радості від народження доньки.
Дівчинка росте з почуттям провини та неприйняття. - Важко бути жінкою. Мама, бабусі, тітки передають дівчинці такі поняття. Розповідають
про повинності, труднощі жіночої долі. І дівчинка живе в страху та розчаруванні. - Розповіді мами про складнощі вагітності та біль, небезпеку пологів. Страх та неприйняття
селяться у підсвідомості дівчини з самого дитинства. - Страхи хвороб, що виникають після пологів. Наприклад, страх залишитись без зубів, заробити
собі сахарний діабет чи постродову депресію. - Установки, що вагітність зіпсує тіло та красу. Безліч історій, як жінка набирає 20 кг.
за вагітність і вони вже нікуди не діваються, схуднути неможливо. Груди обвисають, на животі
з’являються розтяжки. - Перешкода кар’єрі та подорожам. Адже працювати і подорожувати з дітьми – таке буває тільки
в кіно. Ця установка транслює “моє кохане життя з народженням дитини зупиниться”. - Принизливі та критикуючі висловлювання на адресу дівчинки від батьків. Це призводить до
заниженої самооцінки та знаходження у стані стресу. - Перенесені дитячі травми, пов’язані з насильством та сексуальним домаганням.
Це невеликий список найпоширеніших відкриттів клієнток у терапії. Саме вони є опором до зачаття, який жінка не усвідомлює.
Жінки часто підмінюють поняття “хочу” та “треба”. Згідно з зовнішніми переконаннями вони щиро хочуть завагітніти, а тіло всіляко чинить опір. Усі думки жінки, її почуття, її тіло-це цілісна система. І коли жінка носить малюка, все це поширюється на нього. Милі батьки, хваліть та цінуйте своїх маленьких та великих дівчаток. Забезпечте їм турботу та безпеку. І тоді у вас є шанс мати онуків.
Також існують ще 2 великі групи причин психологічного безпліддя, які ми не розкривали у цій статті.
Але якщо вже стоїть питання про психогенне безпліддя, терапія дає шанс знайти відповіді і прожити заблоковані травматичні переживання. Тим паче, що пропрацювати свої травми все одно потрібно, навіть якщо вдалось завагітніти після багатьох спроб чи за допомогою лікарів. Тому що ці травми жінки чи пари будуть проявлятись і дуже ускладнювати процес піклування за дитиною.
Галина Павленко – сімейний терапевт, психолог по роботі з безпліддям, засновниця Психологічного центру
