Відносини з батьками. Цю непросту тему я вирішила розкрити за допомогою цитат із діалогів з моїми клієнтами. Вони ставлять питання – я відповідаю.
Чому відносини з батьками так сильно впливають на мене і моє життя?
Хороше, глибоке питання. Відносини з батьками та між ними – це одна з найперших речей, яку ми бачимо й відчуваємо, коли народжуємось на світ. Ми відчуваємо несвідомо, на метапсихічному рівні, як до нас ставиться мама, коли вона вперше бере нас на руки. Чи люблять нас уже безумовно, чи тривожаться, чи чекали нас у цьому світі, чи хотіли нас, із ніжністю чи роздратуванням – усе це ми відчуваємо з перших миттєвостей життя. Відносини з батьками – найперші й неймовірно важливі. Саме на цих відносинах ми вчимося довіряти іншій людині або остерігатися, боятися іншого чи сміливо йти назустріч. Спостерігаючи, як спілкуються мама й тато, ми зчитуємо інформацію про те, як повинні спілкуватися чоловік і жінка, що таке шлюбні стосунки й як поводитися в конфліктних ситуаціях. Більшість цих речей відбуваються несвідомо. Але вони впливають на нас усе життя.
Як розмовляти з батьками, щоб не посваритися і щоб вони мене почули?
О! Це неймовірно складно. Можна бути впевненим у собі та контролювати свої емоції, але контролювати іншу людину, зокрема батька чи матір – справа невдячна. Єдина порада, яку я можу дати – намагайтесь спокійно розповісти про свої почуття, глибоко, дохідливо, детально описати, що ви відчуваєте, коли мама чи тато роблять те чи інше. Скажіть, що ви їх любите і дуже цінуєте їхню думку, але хочете вчинити ось так. Тому що, і тому що.
І потрібно бути готовим до того, що вони можуть вас і не почути. Готовим настільки, щоб від їхнього нерозуміння не розвалитися.
Що мені робити, якщо здається, що батько мене не любить?
Зрозумійте, якщо ваш батько не виявляє своїх почуттів, це зовсім не означає, що він вас не любить. Він може не виявляти любов з десятка різних причин. Наприклад:
- коли батько проявляє почуття, йому здається, що в ці моменти він показує слабкість. Це його лякає, тому почуття він воліє приховувати;
- у його власному дитинстві його батько був дуже холодний з ним. І ця модель поведінки перейшла до вашого батька;
- можливо, батько на вас через щось сердиться, і поки злість не вийде назовні, виявити любов важко;
- можливо, насправді батько намагається якнайбільше проявляти любов, а насправді це ви на нього через щось злі і не бачите його ніжних почуттів тощо.
Моя мати вічно мною незадоволена. Що б я не зробив – усе не так! Що зробити, щоб вона мною пишалась?
У таких випадках є небезпека потрапити в пастку й усе життя гарувати без відпочинку, аби тільки здобути схвалення батьків. Я можу лише здогадуватись — треба більше дізнатись про вашу ситуацію. Але буває нарцисичний батько чи мати, яким неймовірно важко просто похвалити або захопитись своєю дитиною без жодного «АЛЕ». Це виглядає приблизно так:
– Мам, мам, я отримав 12 балів з тієї самої жахливої та складної контрольної! Єдиний з усього класу!
– Молодець, синочку! Але не забувай про англійську – щось вона в тебе шкутильгає цього року!
Це сумно й дуже фруструє саму дитину. Печально й те, що зазвичай діти, подорослішавши, перестають розповідати такому батькові про свої досягнення. Але підсвідомо продовжують прагнути досягати більшого, щоб нарешті отримати батьківське схвалення. Щоб їх, нарешті, оцінили належним чином. І найчастіше це так і не відбувається. Тому в таких випадках треба працювати над власним ставленням. Пробувати бути незалежним від маминої оцінки.
Як дати зрозуміти батькам, що я подорослішала? Як не образити їх?
Відокремлення від батьків приємним не буває. Потрібно бути до цього готовою. Ви пробуєте, що вже готові робити самостійно, а в чому ще потребуєте підтримки батьків. Поступово розширюєте зону власної відповідальності, показуючи мамі й татові, що ви подорослішали. Ви їм вдячні, але відтепер ось це й це ви будете вирішувати самі. Терпіння і впевненості вам!
Батько й мати часто сильно сваряться, погрожують одне одному зрадами, розлученням. Я не можу спокійно на це дивитись. Що я можу зробити, щоб урятувати їхній шлюб? (клієнту 21 рік)
Нічого. Справді – нічого. Дитині не під силу рятувати батьків. Це вас змучить, але не дасть результату. Відносини між батьками – це виключно їхня справа. Вам потрібно дбати про себе. Тим паче, якщо батьки не бачать, який біль завдають своїй дитині. Вам потрібно зробити крок назад, вийти з батьківських суперечок і дбати про себе. Вони дорослі. Це їхній особистий вибір – які відносини вони будують. Подумайте, хто у вашому оточенні для вас є підтримкою. Зателефонуйте цій людині й запросіть її на чашку кави. А якщо зовсім важко – дзвоніть нам. І ми з усім розберемося разом.
